29 Квітня, 2020 
dnz3_sumy_ua 
Дистанційна освіта
Дистанційна освіта для дошкільнят
У ситуації, в якій сьогодні опинилася Україна і весь світ, стає питання організації освітнього процесу в умовах карантину. В школах це питання вирішується за допомогою дистанційного навчання. Чи потрібна така робота в закладах дошкільної освіти? Чи можливо організувати таку роботу в закладах дошкільної освіти? Чи є для цього нормативні підстави?
Тож, чи потрібна така робота?
Під час карантину батьки повинні тримати дітей в ізоляції і це викликає певну тривожність у малюків, адже їх звичний ритм життя порушений, немає спілкування з однолітками, немає можливості побігати досхочу на дитячому майданчику.
Карантин – це не канікули та не відпустка. Відповідно до статті 3 Закону України «Про дошкільну освіту» Держава надає всебічну допомогу сім’ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини; забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних закладах дошкільної освіти у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов’язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку. А статєю 11 Закону України «Про освіту» визначено, що «метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок». Тому заклади дошкільної освіти продовжують здійснювати роботу щодо всебічного розвитку малюків.
Чи можливо організувати роботу з дистанційного навчання в закладах дошкільної освіти?
У статті 9 Закону України «Про освіту» відмічено, що однією з форм здобуття освіти є дистанційна форма здобуття освіти. Вона визначається, як «індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій». Але чи є придатною ця форма роботи для дітей дошкільного віку?
У листах МОНУ від 11.10.2017 № 1/9-546 «Методичні рекомендації щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців» та від 27.09.2010 № 1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку» зазначено, що «оперативно обмінюватися інформацією з батьками найзручніше в Інтернеті. У пригоді стануть сторінки сайтів закладів дошкільної освіти, електронне листування, онлайн-спілкування у закритій групі в соціальних мережах тощо» та відмічена важливість «розроблення та запровадження медіа-освіти, створення інформаційних дошкільних програм, зокрема “Електронної пошти для батьків” з питань розвитку дітей п’ятирічного віку». Це все стосується взаємодії з батьками та дає змогу навчити їх проводити час з дитиною з користю.
Але педагоги мають змогу не тільки інформувати батьків, а й проводити освітню роботу з дітьми. Лише необхідно дотримуватись вимог Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України24.03.2016 № 234 та зареєстрованого в Міністерствіюстиції України14 квітня 2016 № 563/28693 з метою запобігання проблемам зору та серцево-судинним захворюванням.
У розділі XIІ «Вимоги до розпорядку дня і навчання, організації життєдіяльності, рухової активності дітей» зазначено, що «перегляд розважальних телепередач, мультфільмів і діафільмів для дітей дошкільного віку допускається не частіше 1 разу на день. Тривалість перегляду розважальних телевізійних передач не повинна перевищувати 20 хвилин на день для дітей 3-4 років і 30 хвилин для дітей 5-6 років»
А у разі, коли дитині необхідно взаємодіяти з гаджетами, дотримуватись таких правил: «Заняття з використанням комп’ютерів дозволяється проводити для дітей старшого дошкільного віку два рази на тиждень (не більше одного разу протягом дня). Безперервна тривалість роботи з комп’ютером не повинна перевищувати 10 хвилин. Після занять з дітьми проводять зорову гімнастику. Для дітей з хронічними захворюваннями; дітей, що часто хворіють; після перенесених захворювань (протягом 2 тижнів); дітей з порушеннями зору тривалість занять з комп’ютером зменшується до 5-7 хвилин.
Для роботи з комп’ютером необхідно забезпечити раціональну організацію робочого місця: меблі повинні відповідати зросту дитини, верхня горизонталь екрана відеомонітора повинна знаходитися на рівні очей, відстань від очей до екрана – не менше 50 см.
Заняття з використанням електронних технічних засобів навчання (далі – ТЗН) з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться у разі згоди батьків не більше 10 хвилин. Для дітей старшого дошкільного віку безперервна тривалість занять з використанням ТЗН (інтерактивні дошки, відеопроектори тощо) не повинна перевищувати 15 хвилин».
То як доцільніше організувати цю роботу?
Дистанційне навчання відбувається по-різному, стандартизований підхід до всіх тут не спрацює. В дошкільних закладах взаємодія з родинами в умовах впровадження дистанційної освіти можлива у форматі «педагог – батьки – дитина». Це пов’язане з несформованостю багатьох навиків у дітей, таких як опанування самостійного читання, вміння роботи з ІКТ, самоорганізації тощо.
При організації такої форми роботи з дошкільниками батьків лякає та відштовхує те, що:
- за умови власної роботи, дистанційного навчання дітей-школярів, у них не буде часу та сил виконувати завдання ще й з дошкільником,
- небажання дитини займатися з батьками,
- забагато фото-звітувань про виконану роботу,
- необхідність дотримуватись конкретного часу занять,
- псування зору дітей тощо.
Завданням педагога стає необхідність отримати підтримку батьків. Для цього необхідно створити комфортні умови і для них. Необхідно продумати роботу так, щоб батьків зацікавила можливість виконувати завдання у зручний час, надання можливості дитині поспілкуватися з друзями, підвищення інтересу малюка до знань запропонованою цікавою добіркою завдань тощо.
Інструментами спілкування при дистанційному навчанні можуть бути:
- Електронна пошта – це стандартний сервіс Інтернету, що забезпечує передавання повідомлень, як у формі звичайних текстів, які в інших формах (програмах, графіці, звуках, відео) у відкритому чи зашифрованому вигляді.
- Форум – найпоширеніша форма спілкування. Модератор форуму реалізує дискусію чи обговорення, стимулюючи питаннями, повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в один великий.
- Чат– спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативного спілкування людей через Інтернет. Є кілька різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіо-, відеочат. Найбільш поширений текстовий чат. Голосовий чат дозволяє спілкуватися за допомогою голосу, що під час за дистанційною формою є важливим моментом
- Відеоконференція– це конференція реального часу в on-line режимі. Вона проводиться у визначений день і в призначений час. Для якісного проведення відеоконференції необхідна її чітка підготовка: створення програм, своєчасна інформація на сайті і розсилка за списком. Відеоконференція – один із сучасних способів зв’язку, що дозволяє проводити заняття у «віддалених групах», коли вихованці та вихователь знаходяться на відстані. Отже, обговорення відбувається у режимі реального часу. Вихователь і діти можуть бачити один одного.
- Блог. Це форма спілкування, яка нагадує форум, де право на публікацію належить одній особі чи групі людей. Наприклад, автор розміщує публікацію у блозі, та дає можливість іншим прочитати і прокоментувати розміщений матеріал.
- Соціальні мережі Telegram та Viber дозволяють створювати закриті та відкриті канали, групи, чати, обговорення тем, завдань, проблем, інформації.
Наразі вже багато закладів дошкільної освіти впроваджують дистанційне навчання, де робота здійснюється таким чином:
- Найпоширенішою практикою є створення в соціальної мережі Viber групи для батьків та надання рекомендацій щодо здійснення освітньої роботи за окремими темами (фото-, аудіо-, відео-, письмово тощо) та отримання фотозвітів,
- Надсилання посилань на сторінки з розвиваючими завданнями, аудиоказками, піснями, поробками, фізичними вправами в мережі Інтернет,
- Надсилання відео-роликів за темами занять,
- Проведення конкурсів, марафонів, флешмобів,
- Он-лайн спілкування з дітьми,
- Відео-конференції з групою дітей,
- Створення та використання Ютуб-каналів.
Освітню роботу в умовах дистанційного навчання здійснюють не лише вихователі. До цієї роботи долучаються вчителі-логопеди, інструктори з фізкультури, музичні керівники, практичні психологи тощо.
Особливістю навчання дошкільнят, є необхідність включення в навчальну діяльність ігор (дидактичних, предметних, розвивальних).Освітню роботу з дітьми необхідно здійснювати систематично. Дистанційне навчання доцільно проводити через інтерактивні навчальні матеріали, через соціальні мережі, через освітні платформи, електронні сервіси та додатки тощо.
Особливого значення для психологічного розвантаження малюків набувають зустрічі в режимі реального часу за допомогою гаджетів. Такі зустрічі доречно проводити 2 рази на тиждень у групах передшкільного віку, а саме: з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку (у разі згоди батьків) – не більше 10 хвилин, з дітьми старшого дошкільного віку – до 15 хвилин.
Найзручнішим для проведення занять у форматі відеоконференцій є платформа Zoom (Безкоштовний обліковий запис дозволяє проводити відеоконференцію тривалістю 40 хвилин. Програма відмінно підходить для індивідуальних і групових занять, в неї можна заходити як з комп’ютера, так і з планшета з телефоном. До відеоконференції може підключитися будь-хто, що має посилання, або ідентифікатор конференції. Захід можна запланувати заздалегідь, а також зробити повторюване посилання, тобто для постійного заняття в певний час можна зробити одне і те ж посилання для входу
КУТОЧОК КНИГИ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Куточок книги в закладі дошкільної освіти
Художня література традиційно розглядається як важливий засіб виховного впливу на особистість дитини-дошкільника. І це не випадково, оскільки її вважають скарбницею культури, джерелом реальних знань та сильних вражень, ознайомлення з незвичним, фантастичним. О.Кононко цілком справедливо називає книжку хоча й не головним, проте важливим учителем, провідником по життю. Вона пише: «Стара й сучасна, вітчизняна та зарубіжна, різна за жанрами, ілюстрована, дитяча і доросла – вона важливий складник дитячої субкультури, мовленнєвого розвитку, уособлення і натхнення».
Але в останні роки спостерігається падіння інтересу до книжки, до читання загалом, втрачається усвідомлення пріоритетної ролі книжки в людському житті. Знижується роль сім’ї у залученні дитини до читання. Сьогодні дорослих все більше цікавлять комп’ютерні технології, а читання для дітей і самими дітьми замінюється переглядом телепередач. За результатами опитування, тільки 17% батьків дошкільників беруть участь у формуванні читацької культури своїх дітей, 60% не читають дітям зовсім. Такі дані дають підстави зробити невтішний висновок, що читання перестає бути національним пріоритетом. Саме тому в суспільстві гостро постає проблема літературної освіти дітей, формування в них умінь повноцінної читацької діяльності, а звідси – і проблема готовності дошкільного навчального закладу, родини, батьків і вихователів до роботи з дитячою книжкою, до розвитку в дітей стійкого інтересу до літератури, читання, формування в них початкових уявлень про роль книжки в житті людини і потреби жити з книжкою, спілкуватися з нею.
Комплекс питань, пов’язаний із визначенням змісту роботи, завдань, форм, методів, прийомів ознайомлення дошкільників із художньою літературою розглянуто в працях Богуш А.,Н.Гавриш, Л. Гурович. Особливості сприймання дітьми змісту художніх творів розкрито в дослідженнях психологів О.Запорожця, Д.Ельконіна, О.Никифорової та інших.
Виховання читача, здатного сприймати художній твір у всьому його багатстві – процес довгий і складний, але, якщо початковий етап введення маленької людини в читацьку культуру буде своєчасним і успішним, значно скоротиться число юнаків і дівчат, не здатних або не бажаючих прилучитися до духовного досвіду людства. Зрозуміло, що на кожному етапі освіти, розв’язуються свої завдання навчання літератури, спрямовані на оволодіння читацькою діяльністю. І розпочинається така робота вже в дошкільному віці. Ще в 30-х роках ХХ століття відомий психолог Л. Вигодський убачав завдання ознайомлення дошкільників з літературою в тому, щоб розкрити перед ними світ словесного мистецтва, закласти практичну, сенсорно-емоційну основу повноцінного сприймання і розуміння художньої літератури.
Чому саме на етапі дошкільного віку розпочинається підготовка талановитого читача?Це пов’язано насамперед із тим, що дитина в ДНЗ засвоює досить значний за обсягом літературний багаж, набуває літературної начитаності. Саме в ці роки дошкільник широко ознайомлюється з усною народною творчістю, українською та зарубіжною класикою, творами сучасних дитячих письменників і поетів.
Крім того, в дошкільні роки дитина надзвичайно уважна до слова, емоційно чутлива і активна у сприйманні літератури. Цей період є найбільш сприятливим для формування практичних основ естетичного сприймання літератури. У дошкільному віці також відбувається активний розвиток відтворювальної уяви, необхідної для повного розуміння словесного образу, основних зв’язків у творі, характеру персонажа, його дій, вчинків, переживань, а також мотивів його поведінки. Науковці відзначають такі особливості дітей-дошкільників, як емоційна активність, здатність до співпереживання з героями, розуміння образної будови літературного твору (А.Богуш, О.Запорожець).
Вчасно розпочата систематична робота з метою формування у вихованців ДНЗ здатності сприймати й розуміти твір художньої літератури допоможе їм подолати труднощі літературної освіти в початковій школі,пов’язані з переходом на новий тип сприймання літератури (самостійне читання). Крім того, в дошкільному віці закладаються підвалини повноцінної читацької діяльності дітей, відбувається практичне засвоєння ними відомостей про основні засоби художнього зображення в літературі.
Від дошкільного навчального закладу вимагається ознайомити дітей з художньою літературою. Узагальнено можна сформулювати такі завдання:
Виховувати в дітей інтерес до художньої літератури, здатність до цілісного сприймання творів різних жанрів; забезпечити засвоєння ними змісту літературних творів та емоційний відгук на них;
Формувати початкові уявлення про особливості художньої літератури:
Видове й жанрове розмаїття (проза, поезія), їх специфіку, найпростіші елементи образності в мові літературних творів.
Які ж педагогічні умови сприятимуть вихованню культурного читача, формувати у нього інтерес до книги? А на мою думку, таких умов декілька.. Що ми маємо на увазі, коли говоримо про розвивальне середовище в аспекті виховання «талановитого читача»? Це насамперед створення літературного центру (або, як його традиційно називають, куточка книжки, можливості якого зазвичай використовуються далеко не повно). Мета такого центру – виховання у дітей інтересу до книжки, дбайливого ставлення до неї, формування та закріплення навички користування книжкою.
Книжковий фонд в кожній віковій групі складають програмові твори, твори, які рекомендуються для вільного читання, хрестоматії, дитяча пізнавальна й енциклопедична література, найулюбленіші книжки. У літературному центрі також можуть мають бути книжки-картинки, книжки-ширми, книжки-іграшки, книжки – забавлянки. Також виставляти можна виставити книжки, оформлені відомими художниками; різні видання однієї і тієї ж книжки, але ілюстровані різними художниками. Таке розмаїття книжкового середовища буде стимулювати самостійну пізнавальну активність дітей, розвивати їх мовлення,розвивати їх кругозір, поступово виробляти в них уміння орієнтуватися у книжковому матеріалі.
Книжковий фонд літературного центру забезпечуватиме пізнавальний і літературний розвиток дитини лише за умови періодичного змінювання в ньому художньо-літературного матеріалу. Разом з тим, необхідно додержуватись певних вимог щодо кількості книжок. Так у молодшій групі може бути одночасно представлено 3-4 добре проілюстрованих книжки, у середній – 4-5 відомих книжок, у старшій – до 8-10 книжок, як відомих, так і нових для дітей. Бажано, щоб кожна книжка була в двох-трьох примірниках, щоб одночасно розглядати її мали змогу кілька дошкільників.
У літературному центрі старшої групи вихователь може виставляти нові книжки, які він планує прочитати дітям на найближчому занятті з художньої літератури. Попередній розгляд ілюстрацій стимулюватиме зацікавленість дітей, бажання дізнатися про зміст виставленої книжки. У центрі відведено окрему поличку для пізнавальної літератури під умовною назвою «Розумні книжки».Саме тут розташується тематична добірка книжок із проблем, які цікавлять старших дошкільників. Тут можуть бути і дитячі енциклопедії, і доступні дітям цього віку книжки про Космос, зоологію, географію, комп’ютери тощо.
Створення розвивального середовища передбачає раннє ознайомлення дитини з книжкою та її занурення в атмосферу читання.
Знайомство дітей з художньою літературою відбувається як на спеціальних заняттях, так і в повсякденному житті. Провідною формою роботи з художньою літературою у ДНЗ є заняття різного типу: фронтальні, групові, індивідуально-групові, які рівномірно чергуються впродовж тижня, місяця, кварталу. Згідно з вимогами чинних програм такі заняття проводяться один раз на тиждень у всіх вікових групах. Деякі науковці рекомендують заняття з художньої літератури проводити щодня : фронтальні і групові – двічі на тиждень,індивідуальні та індивідуально-групові – тричі на тиждень.
Перше враження дітей про книжку багато в чому залежить від якісного виконання дорослими літературного твору. Педагогу необхідно пам’ятати і враховувати вікові особливості сприймання дітьми літературних творів і в залежності від цього використовувати засоби, які дозволили б дітям чіткіше уявити художній образ, створений словом. Так у процесі читання художніх творів дітям молодшого дошкільного віку можна використовувати інтонації з метою виразного підкреслення яскравих слів,які характеризують певний образ, контрастні поєднання темпів і ритмів залежно від змісту й форми читаного твору. Дітям старшого дошкільного віку доступне емоційне стримання психологічних пауз, насичених напругою почуттів.
Не зайвим буде нагадати вихователям і про те, що читати дітям слід сидячи, при цьому триматися прямо, зібрано і разом з тим невимушено; не нахилятися над книжкою (це може призвести до утруднення дихання й уривчастого читання). Діти мають повністю бачити обличчя вихователя, спостерігати за його поглядом, мімікою, вплив яких під час читання має особливу емоційну силу і дозволяє вихователеві слідкувати за тим, як діти сприймають текст.
Для того щоб донести до дітей задум автора, вплинути на їхні почуття, переживання, педагог має заздалегідь докладно проаналізувати твір, дібрати засоби виразного читання або розповіді (інтонація, постановка пауз, логічних наголосів), виробити чітку і правильну вимову кожного слова, фрази, речення. Він повинен вільно орієнтуватися в матеріалі для читання або добре запам’ятати текст, який розповідатиме вихованцям.
Основними умовами успішної роботи з дитячою книжкою є створення розвивального середовища, раннє ознайомлення дітей з кращими зразками художньої літератури, адресованої дошкільникам, добір ефективних методів і прийомів опрацювання творів для читання в дошкільному навчальному закладі, володіння вихователем технікою виразного читання і сучасною методикою формування в дітей читацької діяльності.
ТЕРАПЕВТИЧНИЙ ЕФЕКТ МУЗИКИ Вплив музики на системи та органи організму.
Терапевтичний ефект музики давно відомий, на сьогодні існують дієві методики музикотерапії, вокалотерапії, які описують лікувальний, терапевтичний вплив музики на людину.
Доведено, що музика позитивно впливає на роботу мозку, змінює емоційний стан людини, активізує енергетичні процеси організму і направляє їх на його фізичне оздоровлення. Відомо, що в давнину за допомогою музики люди лікували нервові та серцево-судинні хвороби.
Більше того, музикою можна навіть змінювати ріст клітин мозку: прискорюючи ріст клітин, які відповідають за людський інтелект, підвищується інтелектуальний розвиток особистості, а підвищуючи активність інших клітин мозку, можна підвищити загальний розумовий розвиток!
Відома наявність феномена синхронізації з ритмом музики серцевого ритму і ритму подиху, зміни вегетативної нервової системи.
Існують дані про негативний синхронізуючий вплив рок-, реп-, техно-музики, активізації нейронів скроневої кори головного мозку людини за її ритмом, одночасно наростаючу частоту електричних розрядів цих клітин, неприродне збудження, що приводить до виснаження нервової системи. При цьому зазначають, що класична і фольклорна музика(особливо живе звучання) поліпшують функціональний стан кори великих півкуль головного мозку.
Стисла характеристика вікових особливостей фізичного розвитку дітей
Стисла характеристика вікових особливостей фізичного розвитку
дітей 3 – 4 року життя
Уповільнюється швидкість росту. Кісткова система має хрящову будову в окремих місцях (кисті рук, гомілкові кістки, деякі частини хребта), що може легко викликати скривлення під час неправильних поз.
Хода важка на всю стопу, бічні розгойдування тіла, напівзігнуті ноги, опускання голови, нерівномірність довжини кроків.
Простір залу використовувати не вміють, тісняться. Від гри дістають справжнє задоволення, легко входять в образ. Але загалом гра індивідуальна, кожний грає сам, результат дії мало цікавить. Власне «Я» на першому місці, кожний хоче показати себе, поглинений самим процесом руху. Аналізувати свої дії не вміють, роблять вправи погано, врозбрід. Багато хто не хоче повторювати вправи. Часто заважають одне одному, прагнуть пересуватися по залу.
Увага дітей цього віку вкрай нестійка, підвищена емоційна збудливість, вольових зусиль у виконанні вправ майже немає. Висока роль наслідування і погане сприйняття словесної інформації.
Дихання поверхневе.
Координувати свої рухи з музичним супроводом майже не вміють.
дітей 4-5 року життя
Період першого витягнення. Нагромадження м’язової сили, посилення рухливості, витривалості.
Хрящовими залишаються частини кісток кісті, стопи.
Діти не можуть виконувати рівні і точні рухи.
Рухи тіла вже досить координовані. Уміють регулювати свої рухи, виконувати їх навмисне. Збільшилася працездатність, можуть довше зберігати потрібну позу, охоче повторюють рухи багаторазово, присутній вольовий характер рухів. Зростає сила кінцівок.
Хода стає правильнішою, але рухи руками недостатньо енергійні. Багато хто сутулиться, але голову опускають менше. Крок став рівномірнішим. Можна широко використовувати різні способи ходьби.
Поряд з показом вже здатні сприймати і словесне пояснення. Вже розуміють і виконують вихідні положення, їх легше пошикувати, вони вміють зберігати своє місце на занятті.
Уміють підкоряти свої рухи загальному ритму, робити вправи узгоджено. Багато хто добре сприймає музичний супровід.
Добре беруть участь в іграх, імпровізаціях, охоче фантазують, уживаються в образ.
Отримують задоволення від руху, його краси, уміють аналізувати, охоче долучаються до ігор-змагань. Сприймають похвалу, вища нагорода – показ їхнього виконання іншим.
У більшості увага ще хитка, поведінка і дії виходять з-під контролю свідомості, можливі емоційні зриви.
дітей 6 – 7 року життя
Триває ріст тіла, окостеніння. Кістяк в основному міцний, можна збільшувати кількість вправ для пружності тіла, сили. Посилений ріст ніг. Володіють дрібними рухами рук, кожним пальцем. Руки і ноги більш рухливі, сильні.
Зросла координація рухів, точність. Хода добре координована, відсутні зайві рухи. Дії підконтрольні свідомості. Можуть регулювати силу вправ, підкоряти їх своїй волі.
Розуміють користь вправ, зв’язок між виконанням вправ і кінцевим результатом. Наполегливі у подоланні труднощів, здатні багаторазово повторювати вправи.
Працюють дружно, добре розуміють команду, зберігають вихідне положення, дотримують дистанцію, виділяють головне в поставі і позах.
Достатньо добре орієнтуються у просторі, організовані, дисципліновані. Уміють аналізувати свої успіхи і успіхи інших, прагнуть допомагати одне одному.
Багато хто виконує вправи зі своєї ініціативи вдома.
Приваблює результат вправ. Добре відчувають музичний ритм, підкоряються йому поза словесною командою.
Словесні вказівки сприймаються адекватно, тому слід використовувати їх частіше ніж показ.
Інтенсивно розвивається уява, яка компенсує недосконалість мислення і обмеженість досвіду.
Багато хто проявляє власну ініціативу відпрацьовувати вдома вправи, виконання яких викликало труднощі.
Дрібна моторика
ДРІБНА МОТОРИКА
Що це за штука така, дрібна моторика? Так називається злагоджена й уміла робота наших пальців. Вона тому і називається дрібною, що пальці змушені виконувати складні та тонкі рухи.
Ще в II столітті до нашої ери в Китаї було відомо про вплив дій руками на розвиток головного мозку людини. Китайці стверджували, що вправи за участю рук і пальців гармонізують тіло та розум, позитивно впливають на діяльність мозку. На кистях рук розташовано безліч рефлекторних точок, від яких ідуть імпульси в центральну нервову систему.
Масажуючи певні точки, можна впливати на внутрішні органи, які із цими точками пов’язані. Так, масаж великого пальця підвищує активність головного мозку. Вказівний палець пов’язаний зі шлунком, середній — із кишечником. Масаж безіменного пальця позитивно позначається на роботі печінки та нирок, а мізинця — на роботі серця.
Тобто, чим краще розвинені дрібні рухи пальців, тим гармонійніше розвивається людина. А ще виявлений прямий зв’язок розвитку дрібних рухів руки з розвитком мовлення. Все дуже просто: чим більше Ви будете працювати із малям ручками, тим швидше і краще він почне говорити, тим правильнішим буде його мовлення.
Маля народжується, і його пальчики ще майже нічого не вміють. Вони не слухаються, роблять, що хочуть. Мами розповідають дітям віршики про «Сороку-ворону» не тільки для загального розвитку, але й для того, щоб пальчики тренувати. Адже дуже непросто «варити кашку» або загинати неслухняні пальчики. До одного року малюк ще не в змозі виконати такі вправи самостійно. Отут необхідна допомога дорослого!
Для більш дорослих малят гарним тренуванням пальчиків є простий пластилін або солоне тісто. Поки малюк ще не вміє ліпити ведмедиків і зайчиків, він може просто м’яти тісто в руках, відривати від нього невеликі шматочки. У цей час саме і відбувається масаж точок на кінчиках пальців. Такі міні-вправи можна робити вже в рік—півтора.
Різноманітні мозаїки теж стимулюють розвиток моторики. Тільки, обираючи мозаїки, обов’язково дотримуйтеся принципу: «Чим молодшою є дитина, тим крупнішими мають бути деталі». Можна дати малюкові коробку із великими ґудзиками та попросити розкласти їх за кольорами. Така гра теж буде йому до смаку.
Коли малюк трохи підросте, Ви можете сміливо давати йому олівці, фарби, вугіллячка або крейди. Будь-яке малювання теж сприяє розвитку дрібних м’язів руки. Якщо Ви бачите, що дитині складно тримати в руках олівець, вона ніяково тримає ложку, ніяк не може навчитися шнурувати шнурки на черевиках, це означає, що Вам слід займатися з нею більше. Є спеціальні вправи для розвитку м’язів руки — пальчикова гімнастика. Як правило, всі ці вправи супроводжуються легкими, веселими віршами, тому вмовити дитину позайматися такою цікавою справою, зазвичай не є проблемою.
Як розвивати дрібну моторику?
- Займайтеся з малюком «Пальчиковою гімнастикою» із найперших
місяців його життя. - Дитині повинні бути доступні пазли, мозаїки, конструктори (до 3-х
років звертайте увагу, щоб вони не містили дуже дрібних деталей). - Ліпіть із малям із пластиліну, солоного тіста.
- Малювання й розфарбовування так само гарно розвивають дрібну
моторику.
Допоможіть мені адаптуватися
МЕНІ БУДЕ ЗВИЧНО І ЛЕГКО В
ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ,
ЯКЩО МАМА І ТАТО:
-
розкажуть мені для чого потрібно ходити до садочка, як там буде весело і цікаво;
-
будуть приділяти мені якомога більше часу вечорами та у вихідні дні;
-
поводитимуться спокійно і лагідно, навіть коли я вередую;
-
будуть казати мені правду і виконувати свої обіцянки;
-
частенько братимуть мене на ручки, пеститимуть і обніматимуть;
-
ходитимуть зі мною на прогулянки та екскурсії;
-
будуть вчасно забирати мене з садочка.
Навчать мене:
-
роздягатися і одягатися;
-
користуватися горщиком;
-
самостійно їсти;
-
слідкувати за власними речами: носовими хустинками та іграшками;
-
гратися, бо я навіть цього ще не вмію;
-
збирати іграшки після гри;
-
говорити, називаючи всі речі, які мене оточують, задавати мені запитання.
У навчально-виховному процесі дошкільного закладу вихователями широко використовуються інноваційні педагогічні технології:
методика О.М.Зайцева,
методика Л.Шелестової,
використання лего-конструктора в роботі з дошкільниками;
економічне виховання,
ровиваючі ігри Нікітіних,
ТРВЗ,
елементи методики Н. Гавриш (робота з коректурними таблицями),
елементи педагогічної спадщини О.В.Сухомлинського,С.Ф.Русової, М.Монтессорі.
Організація методичної роботи дошкільного навчального закладу, заходи щодо упровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес, згідно з концептуальними засадами програми розвитку дитини дошкільного віку регламентувалися річним планом закладу. Інновації в ДНЗ є необхідними для ведення пошуку шляхів розв’язання проблем, наявних в дошкільній галузі; прагнення педагогів підвищити якість освітніх послуг, урізноманітнити їх, задовольняючи зростаючі з кожним роком запити окремих батьків . Педагоги закладу реалізують зміст освіти через інтеграцію різних видів дитячої діяльності. Заняття вихователів розрізняють за способом організації дітей: групові, підгрупові, індивідуальні, індивідуально – групові. На виконання Методичного листа Міністерства освіти і науки України № 1/9 – 393 від 10.06.2009 р., у дошкільному закладі плануються і проводяться різні форми занять: інтегровані, комбіновані, комплексні, бінарні, тематичні.
Під час проведення цих занять педагоги впроваджують розділи програми «Я у Світі»» у педагогічну практику. Заняття носять творчий характер, багато уваги приділяється дослідницько-пошуковій діяльності. В закладі створено відповідне середовище: Куточок лісу, куточок поля, сад, ягідник, город. З метою розвитку творчих здібностей дітей організовані і функціонують гуртки: «Веселі музики», «Умілі рученята», «Талановиті пальчики», «Флорбол», «Танцювальні ритми».
У дошкільному закладі в тісній взаємодії з вихователями та адміністрацією працюють і вузькі спеціалісти. Вони здійснюють навчально-виховну, корекційну та діагностичну роботу з дітьми, а також проводять консультації, семінари, ділові ігри для батьків вихованців та педагогів з метою встановлення тісного взаємозв’язку всіх освітніх ланок та досягнення єдиних вимог у вихованні дітей.
Комісія з організації харчування в ДНЗ №3 “Калинка”
З метою збереження здоров’я дітей, забезпечення їх якісним харчуванням, дотримання прав дітей на безпечну для життя та здоров’я продукцію в закладах освіти м. Суми, на виконання законів України «Про освіту», «Про охорону дитинства», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про дитяче харчування», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», наказу Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2006 № 620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах», керуючись пунктом 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», працює постійно діюча комісію з питань перевірки організації харчування дітей у навчальних закладах м.Суми, яка здійснює перевірки за організацією харчування дітей, безпечністю та якістю продукції, що надходить до навчальних закладів м. Суми. у лютому 2019 року така комісія працювала у закладі дошкільної освіти №3 “Калинка”
про забезпечення дієтичного харчування в закладі дошкільної освіти
Шановні батьки, прийміть до уваги!!!
Організація дієтичного харчування дітей у дошкільному закладі.
Організація дієтичного харчування дітей у ДНЗ різних типів чи в окремих групах передбачена Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2006 №298/227 (із змінами, далі – Інструкція), зокрема розділом 3 «Організація дієтичного харчування».
Дієтичне харчування призначає лікар відповідного профілю закладу охорони здоров’я на місяць, якщо строк перевищує зазначений термін тоді дієтхарчування призначає лікарсько-консультативна комісія (ЛКК).
У довідці обов’язково зазначають прізвище, ім’я дитини, дату народження, діагноз, номер стола дієти і термін , на який призначають дієту.
Останнім часом є випадки, коли в довідках про призначення дієтичного харчування лікарі зазначають номер дієтичного столу і поруч наводять низку продуктів, які треба вилучити з раціону харчування дитини. Це свідчить про потребу в організації індивідуального раціону харчування для дитини. Проте такий вид харчування не реалізують у ДНЗ, оскільки це не передбачено Інструкцією та чинним законодавством.
Якщо ж дитина потребує індивідуального раціону харчування, то батькам дошкільника пропонують перевести дитину на режим короткотривалого перебування в дошкільному навчальному закладі, тобто до 4 годин на день без організації харчування.
Для дітей диспансерної групи в дошкільних закладах найбільш прийнятною є дієта №5, яку використовують як основу для дієт №7 (з обмеженням солі) і №8.
