Вікові особливості творчої діяльності дитини |


Вікові особливості творчої діяльності дитини

Розвиток творчих здібностей дитини — справа складна й вимагає насамперед знання дитячої індивідуальності. Але існують загальні рекомендації щодо розвитку творчих здібностей дітей.
Вивчаючи наукову літературу, а також програму виховання дітей дошкільного віку «Малятко», ми маємо змогу визначити загальні особли­вості становлення творчої особистості дитини дошкільного віку.
Із семи місяців дитина починає активно пізнавати навколишній світ. Малюкові хочеться все побачити й почути, спробувати на смак, понюхати, скуштувати, тобто дитина активно цікавиться всім, що її оточує. Саме в цей період (а не у 3-6 років!) формується здатність до навчання. Тому завдання дорослих (батьків і вихователів) — підтримати цю здатність, наддавши дитині можливість грати, пробувати, відчувати, пізнавати, вільно пересуватися, брати різноманітні предмети і матеріали. Дайте їй можливість насолодитися процесом пізнання, задовольнити власну допитливість.
У віці півтора – трьох років дитина починає виявляти вміння самостійно мислити, висловлювати свою думку. Головними завданнями для дорослих є: навчити дитину правил та норм поведінки, даючи малюкові зрозуміти, що існують межі дозволеного; навчити дитину формувати власну думку.
У віці чотирьох років дитина може побачити в одному й тому ж матеріалі, формах і лініях різноманітні образи та називати їх. З цього віку дитину навчають грати самостійно з однолітками. Дитина повинна навчитися радіти життю, спілкуватися з дітьми та дорослими. Не менш важливим є вчити дітей спостерігати навколишній світ.
У п’ятирічному віці діти можуть довгий час грати в одну гру, неодноразово повертатися до певних її сюжетів. Образи уяви в цьому віці б надзвичайно яскраві, живі, тісно пов’язані з почуттями. Найвіддаленіша схожість між тим, що сприймає дитина, та її попередніми враженнями викликає бурхливий потік нових асоціацій. Діти надзвичайно довірливо ставляться до своїх витворів фантазії. П’ять років — період розквіту так званої наївної креативності дитини, що базується, з одного боку, на яскравих образах, емоційності, імпульсивності й жвавості поведінки дитини, а з іншого, на незнанні законів творчого мислення, загальних закономірностей явищ.
Шостий і сьомий роки життя — період творчого розквіту дитини. У цьому віці уява дітей набуває творчого характеру. Наприкінці дошкільного віку дитина розрізняє уявне й вигадане, фантастичне й реальне, здатна передбачати майбутнє, може уявити не тільки кінцевий результат власної діяльності, а й проміжні її етапи.

Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

Оставить комментарий



На wordpress создание тем и шаблонов.