Пісня супроводжувала життя народу і окремої людини в усіх основних її діях від народження до смерті. Раніше люди, співаючи, себе згармонізовували у будь-якому стані.

Жінки-українки, повертаючись з поля, співали. Напевно, не просто так — пісня знімає втому…

Нічого не знаючи про вокалотерапію, люди підсвідомо відчували, що це — найдієвіша форма терапії. Якщо народ співучий, то він і живучий, здатний вижити у будь-яких скрутних становищах. Україна пройшла через такі страшні війни, через голодомори, а народ живе і не втрачає своїх духовних цінностей. Можливо, за душевним потенціалом українці є тим останнім народом у світі, який ще не озвірів, не дійшов до стану агресії, щоб так жорстко боронити себе, як це роблять інші народи, даючи відсіч тим, хто наступає, хто ображає. На противагу їм ми — терплячі. Чому терплячі? Та тому що у нас є пісня, яка дає силу.

Що ж таке пісня? В технічному плані це — дуже могутня вібрація. Коли людина співає, та ще й з душею, вона проводить такий внутрішній масаж органів, який не зробить жодний з приладів. 80 відсотків тієї енергії лишається всередині організму і тільки 20 виходить назовні. Тому можна з впевненістю сказати: наш народ генетично здоровий, сильний, міцний, живучий. Як не хотіли вороги знищити нас — їм не вдалося.

Пісні завжди підтримували дух українців. Наприклад, звучала «Вставай, Україно, не спи, прокинься, моя Україно» або «Ой на горі та женці жнуть» і розпрямлялись плечі і тіло наповнювалося єнергією активності. Тому можна бути впевненим, що Україна ніколи не вмре. Хоча б тому, що має таку багатющу народну пісню: українських пісень нараховано – тільки вдумайтесь – близько 400 000. Це неймовірно, як зірок на небі.

Нині народилося те покоління дітей, якому дуже легко це прищепити. Діти дуже легко й радісно сприймають пісню. Із задоволенням виконують їх самостійно, а ще з більшим – з батькамита дорослими.

Тож – Співаймо! І Будьмо!