Сумській дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №3

з 5 років

«Три подвига Андрія»

Мета: формувати у дітей здатність використовувати агресивні дії в соціально бажаних цілях.

Вправу можна виконувати індивідуально або в групі, в якій одна дитина на час стає основною діючою особою, а інші спостерігають за подіями.

Ведучий розповідає історію про хлопчика Андрія, який часто бився. Одного разу він побився на вулиці з незнайомим хлопчиком і побив його. Але виявилося, що це був не хлопчик, а чарівник. Він розсердився на Андрія і закинув його на фантастичну планету. Вибратися звідти додому Андрій зможе тільки тоді, коли зробить три подвига, дуже важких і небезпечних. Далі діти разом з ведучим придумують і розігрують ці подвиги, наприклад, як Андрій врятував місто від величезного злого дракона або врятував маленьку дівчинку від нещадного бандита. Інші діти при цьому відіграють супутні ролі, наприклад, ролі дракона, замку, в якому він жив, дерев в дрімучому лісі по дорозі до замку і т. п. Кожен подвиг може розігруватися на окремому занятті.

«Закінчи речення»

Мета: надати дітям можливість актуалізувати свій страх і поговорити про нього.

Дітям пропонується по черзі закінчити речення: «Діти зазвичай бояться …» «Дорослі зазвичай бояться …» «Мами зазвичай бояться …» «Учителя (вихователі) зазвичай бояться …» При обговоренні робиться висновок про те, що іноді страх відчувають всі люди і це зовсім не соромно. Причому часто буває так, що деякі страхи з віком зникають, наприклад, жоден дорослий вже не боїться залишатися один вдома, а підлітки навіть люблять бути одні і закривають двері своєї кімнати.

з 6 років

«Страшна маска»

Кожній дитині пропонується, використовуючи маленькі шматочки пластиліну, зробити на папері маску якогось страшного персонажу. При цьому дорослий стежить за тим, щоб шматочки ретельно розмазувалися по папері, і за допомогою питань «Де він живе? Що він любить ». І т. п. спонукає дитину розповідати про свого персонажа. Особлива увага приділяється тому, щоб дитина ретельно зобразила очі, по можливості описати словами погляд персонажа. Дуже важливо, щоб у масці були присутні засоби прояву агресії (ікла, зуби, отруйна слина, роги і т. п.), а також свідоцтва її прояву (наприклад, кров). Після того як маска буде готова, дитина вирізує, а потім приміряє її і розглядає себе у дзеркалі. Можна запропонувати йому побути в ролі цього персонажу, вимовити якісь страшні звуки, полякати когось. Потім маску надягає ведучий або інший учасник і лякає дитину, який повинен показати переляк як можна разючіші.

«Планети»

Мета: надати дітям можливість відреагувати агресивні почуття і сприяти розвитку у них навички самоконтролю.

Дітям пропонується подорож по різних планетах, які вони повинні придумати самі. Дорослий розкладає на столі вирізані з паперу круги різного розміру – планети – і просить дітей придумати їм назви і уявити собі людей, які на цих планетах будуть жити. Далі діти разом із дорослим подорожують планетами, взаємодіють з істотами, які їх населяють. Кожен з дітей є господарем однієї планети. Він визначає характер її мешканців, основні конфлікти на планеті і т. п. Коли всі діти «прибувають» на його планету, він грає роль місцевих жителів, які або вступають в контакт з гостями, або конфліктують з ними, до прикладу, змушуючи весь час вчитися або працювати, і т.п.

О.В.Хухлаєва “Практичні матеріали для роботи з дітьми 3-9 років”

У сучасному світі турбота про себе стала справжнім трендом. Ми чуємо, що треба “бути добрими до себе”, “не перенапружуватися” і “слухати свої бажання”. Але іноді під виглядом турботи про себе ховається лише миттєвий комфорт, а не дійсно підтримка власного благополуччя.

*Міф 1.* Турбота про себе – це робити тільки те, що приносить задоволення.

Реальна турбота про себе – це баланс між задоволенням і відповідальністю. Це означає не тільки дозволяти собі приємні дрібниці, а й робити те, що справді допомагає нам у довгостроковій перспективі.

Іноді піклування про себе – це змусити себе вийти на прогулянку, коли хочеться лежати в ліжку.

Це приготувати корисну їжу замість чергового фастфуду, хоч часу мало.

Це закінчити робочі справи, навіть коли хочеться їх відкласти, щоб не створювати додатковий стрес завтра.

*Міф 2.* Турбота про себе – це уникати всього, що викликає стрес.

Дискомфорт – це не завжди знак того, що ми робимо щось неправильне. Часто це сигнал росту. Якщо ми уникаємо складних розмов, змін або викликів, то, можливо, ми не піклуємося про себе, а просто тікаємо від проблем.

Сказати “ні” тому, що вас виснажує – це піклування про себе.

Піти від токсичних людей – це теж піклування про себе.

Прийняти складне рішення, яке зробить вас щасливішими в майбутньому, навіть якщо зараз страшно – це справжня турбота про себе.

*Міф 3.* Якщо мені не хочеться щось робити – значить, я не повинен.

Не завжди хочеться робити те, що корисне. Але навіть якщо ми не відчуваємо мотивації зараз, наші дії можуть її створити.

Не хочеться займатися спортом? Почніть хоча б із розминки – потім стане легше.

Лінь працювати над проєктом? Розділіть його на маленькі кроки та зробіть перший.

Важко прокидатися раніше? Почніть із 10-хвилинного ранкового ритуалу, який приносить вам задоволення.

*Справжня турбота про себе* – це не потурання слабкостям, а створення життя, в якому вам добре. Це означає навчитися розрізняти:

коли потрібно дозволити собі відпочинок, а коли – зробити зусилля над собою;

коли варто послухати свої бажання, а коли – свої довгострокові цілі;

коли потрібно уникати стресу, а коли – зустріти його й використати для росту.

Бо істинна турбота про себе – не лише м’якість, а й сила.