Сумській дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №3

Виховання дітей наповнює життя батьків змістом, але водночас часто їх засмучує. Батьки роблять усе можливе, щоб правильно виховувати своїх дітей: використовують різні педагогічні методи, читають книги, присвячені вихованню дітей, спілкуються один з одним тощо. Але врешті-решт доходять висновку, що ключ до гармонійних взаємин із дитиною простий: що міцніші стосунки дітей і батьків, то легшим є виховний процес.

Отже, як зміцнити взаємини між батьками й дітьми? Спробуймо з’ясувати.

Сутність взаємин дітей і батьків

Міцні взаємини дітей і батьків сприяють фізичному, емоційному та соціальному розвитку молодого покоління. Це унікальний зв’язок, який відчувають усі батьки й діти і який дає їм ні з чим незрівнянну насолоду. Тому молодші й старші члени родини намагаються розвивати цей зв’язок упродовж життя.

Такі взаємини формують особистість дитини, закладають основи її вибору й поведінки в різних ситуаціях. Дослідження свідчать, що здорові взаємини між батьками й дітьми позитивно позначаються і на дітях, і на загальній сімейній атмосфері.

У чому важливість позитивних взаємин між батьками й дітьми?

У батьків, які виховують дітей із любов’ю, виростають діти, здатні любити. Ваші стосунки з дітьми та ступінь вашої прихильності до них впливають на майбутнє дитини, її соціальне, фізичне та психічне здоров’я.

Розгляньмо переваги гармонійних взаємин дітей і батьків:

маленькі діти, які відчувають здорову й міцну прихильність до своїх батьків, мають великі шанси на щасливі та глибокі стосунки в дорослому житті;

дитина, яка має здорові взаємини зі своїми батьками, навчається регулювати свої емоції в складних ситуаціях;

зв’язок із батьками сприяє розумовому, мовному та емоційному розвитку дитини;

взаємини з батьками формують у дитини оптимістичну та впевнену соціальну поведінку;

участь батьків у повсякденному житті дитини сприяє поліпшенню її успішності в школі й розвитку навчальних навичок;

безпечна прихильність дитини до батьків є запорукою розвитку її соціальної, емоційної та пізнавальної сфер. Діти також розвивають навички вирішення життєвих завдань.

Зв’язок між батьками й дітьми повинен бути не тільки сильним, а й гнучким, тому що не можна поводитися з десятирічною дитиною, як і з трирічною.

Взаємини між батьками й дітьми в різному віці

Виховання дітей – це безперервний процес, який приховує для батьків багато радощів і труднощів. У кожному віці взаємини батьків і дітей мають свої особливості.

Дитинство – взаємини, засновані на теплоті й безпеці

Перші півроку життя немовлята здебільшого їдять, сплять і плачуть, а батьки годують, беруть їх на руки і міняють їм підгузки. Така взаємодія формує очікування батьків і дітей один від одного.

Коли дитина голодна, вона починає вередувати. Під час годування її потреба задовольняється, і вона щаслива. Батьки також відчувають щастя, бо змогли задовольнити потреби дитини.

Коли батьки люблять дитину й доглядають її, тобто виконують свою основну функцію у її вихованні, то формують із нею чіткі й унікальні взаємини. У такому випадку до однорічного віку в дитини зазвичай формується міцна прихильність до батьків.

1–3 роки: перший соціальний досвід

Коли дитина починає ходити, батьки вчать її правильної поведінки, пояснюють їй, що добре, а що погано, заохочують її гарну поведінку. Батьки допомагають дитині соціалізуватися й готують до дитячого садка й життя в суспільстві.

Дошкільний вік: визначення стилю виховання

Коли дитина досягає дошкільного віку, батьки застосовують різні стилі виховання, при цьому один зі стилів стає основним. Однак у реальному житті батьки не можуть використовувати постійно один і той же стиль, їм необхідно задіяти різні стратегії й комбінувати їх. Взаємини батьків і дітей у цьому віці визначаються обраним стилем виховання.

Дослідження свідчать, як почуваються діти, батьки котрих дотримуються різних стилів виховання:

діти демократичних батьків упевнені в собі, щасливі й цілеспрямовані;

діти авторитарних батьків нещасні, невпевнені, схильні до страхів;

діти ліберальних батьків не мають достатньо розвинених соціальних навичок, безвідповідальні, погано дають раду своїм емоціям;

діти індиферентних батьків мають більше проблем із поведінкою й емоціями, ніж решта однолітків.

Шкільний вік: пізнання навколишнього світу

Ідучи в школу, дитина переносить свою увагу із сім’ї на однолітків, але це не впливає на динаміку взаємин між батьками й дітьми. Навички дитини в соціальній і пізнавальній сферах розвиваються, вона здобуває новий соціальний досвід за межами сім’ї.

У цей період комунікація між батьками й дітьми зазвичай має двосторонній характер. Дитина повідомляє батькам про свої потреби й показує, що їй подобається або ні. Односторонній або двосторонній характер взаємодії визначається стилем виховання, що його використовують батьки.

Батьки зазвичай дотримуються того ж стилю виховання, що й у дошкільному віці. З‘ясуймо, як той чи інший стиль виховання впливає на дитину шкільного віку:

демократичний стиль виховання сприяє розвитку в дітей соціальних навичок і високої самооцінки;

авторитарний стиль призводить до низької самооцінки дитини, недостатньої розвиненості в неї соціальних навичок, спричиняє агресивність;

ліберальний стиль формує в дітей імпульсивність, агресивність і безвідповідальність.

Підлітковий період: повага до особистого простору дитини

Підлітковий вік – бурхливий період, упродовж якого дитина переживає значні фізичні і психічні зміни. Батьки повинні розуміти потреби своєї дитини, підтримувати її, давати їй свободу дій, не вдаючись до надмірного контролю.

Любов і прийняття батьками, позитивний підхід у вихованні – це найбільш ефективний спосіб виховання підлітків.

Дорослий вік: спілкування на рівних

Дорослий період життя – це час, коли батьки й діти починають спілкуватися на рівних і можуть покладатися один на одного. Іноді дорослим дітям важко знайти баланс між взаєминами із власною сім’єю й батьками. Це може викликати в них сильний стрес. Однак більшість дорослих дітей підтримує здорові взаємини зі своїми батьками.

Розвиток дитини

24 ідеї для втомлених батьків. Те, в чому можна майже не розмовляти і не рухатись. Але бути в контакті з дитиною. Сьогодні було стільки запитів від батьків про втому і почуття провини. За те, що можуть бути ввечері з дітьми лише лежачі. Я вирішила згадати ідеї, які колись пропонувала для дороги. І додала нові. 1. Малювати пальцем на руці дитини геометричні фігури чи літери, вона має відгадати, які

2. «Відчуваєш?» Стискати руку дитини, наче передавати стисканням слова (кожне стискання – склад слова) – (маленькій дитині можна сказати заздалегідь фрази, які будете «передавати», нехай вона вгадує – «я тебе люблю, обіймаю…)

3. “Чарівний шепіт” – прошепотіти дитині чи лише артикулювати губами (без голосу) кілька приємних слів, дитина має вгадати, що ви кажете

4. “Невидимий малюнок” – уявити, що в повітрі перед вами є невидимий планшет, і “малювати” на ньому пальцем. Дитина може вгадувати, що це, «малювати» у відповідь.

5. “Кімнатний детектив” – попросити дитину знайти щось у кімнаті за описом: “це кругле і може світитися” або “це м’яке і синє”

6. «Надсилаю тобі лист” – уявити, що кожен видих – це послання одне одному. Дуйте на руку дитині. Нехай вона вгадає, про що «лист», а ви – про що її лист.

7. Вгадай, про що я думаю – дитина має торкнутись руки і вгадати думку дорослого (дорослий може тільки кивати головою – так чи ні)

8. «Мізинчики» – просто сидіти, скріпившись мізинчиками, (навіть, коли дитина поруч дивиться мультфільм)

9. “Переплутані слова” – для дітей 7+ називати літери знайомих слів довільному порядку, а дитина має розгадати, що це було. (Наприклад, “ятсел” – стеля, ткі – кіт, айч – чай)

10 Показувати жест – сердечко (руки дитини та дорослого складаються в сердечко)

11. Уявити, що вказівний та середній пальці руки – це ніжки якоїсь істоти. «ходити – танцювати», показувати, який може бути танок пальців. (можна показати, дитина потім сама починає грати, особливо, якщо включити музику)

12. Намалювати на своїх пальцях та пальчиках дитини мордочки і рухати пальцями, торкатись, «цілувати» пальчик дитини, пропонувати, щоб дитина говорила від імені фігурки на пальчику.

13. Котик чи песик – запропонувати дитині уявити, яка вона тваринка, і мовчки чухати її за вушком чи гладити «лапку». А дитина має урчати, гарчати, позіхати та ворушити хвостиком

14. Дати дитині папір, запропонувати зім’яти та розпрямити його

15. Зав’язати на шнурку, шарфику вузол – дитина має його розв’язати, (попросити з шарфика викласти квітку, літеру, яку дитина знає. Це незвична гра, може відволікти дитину)

16. Квітка – (дітям подобається ця дихальна вправа, і для дорослих вона буде корисною) – права рука в кулаці. Вдих – пальці розкриваються, наче пелюстки квітки. Видих – знов закриваються. І робимо такий саме цикл лівою рукою). Дитина повторює рух за дорослим і може сама пропонувати, яка це квітка

17. Передай любов поглядом – мовчки ніжно дивитись один на одного\одну (можна додати для старших – не кліпати очима)

18. Якщо йде дощ – пропонувати дитині слідкувати за краплями і дивитись, яка скоріше пробіжить

19. Маленькій дитині можна запропонувати гру «вклади маму\тата спати», зробити дорослим масаж

20. Заспівати мамі\татові пісню чи розказати казку

21. “а уяви, що” – разом уявити щось гарне (наприклад, пікнік, море, сонце, пухнасту ковдру). Розповідати, що бачите і доповнювати один одного

22. “Гойдалка” – якщо сидите поруч, легенько розгойдуйтесь разом у такт диханню, чи нехай гойдаються лише ваші руки

23. Картки сили – можна завантажити в телефон 39 картки (39 гри) і пропонувати дитині виконати завдання https://www.facebook.com/share/p/14suNDAeA4Y/

24. Обійманці – можна завантажити картинки з різними обіймами, і якщо є сили, мовчки обійматись https://www.facebook.com/share/p/1A6p4GPZFM/

Нехай у дорослих буде можливість відновитись. І нехай діти завжди відчувають нашу близькість.

Обіймаю, Родино як хочу Перемоги!

Це ти першим слухаєш уважно.

Це ти першим виявляєш повагу.

Це ти першим прощаєш.

Це ти шукаєш краще рішення, коли воно потрібне.

Це ти першим подаєш руку допомоги.

Це ти показуєш правильну поведінку.

Це ти даєш другий шанс.

Це ти замислюєшся над своєю реакцією перед тим, як відповісти.

Не можна очікувати від дитини того, чого сам їй не показав, не пояснив і не продемонстрував власним прикладом.

Все починається з тебе.