З 18 лютого 2020 року набув чинності наказ МОН «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 28.12.2019 № 1646. Цим наказом МОН затвердило: Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) (далі — Порядок 1); Порядок застосування заходів виховного впливу (далі — Порядок 2).

Порядок реагування на випадку булінгу. У Порядку 1 визначено: як реагувати на булінг у закладах освіти, зокрема якщо підозрюється, що жертвою або кривдником є малолітня чи неповнолітня особа; низку термінів, зокрема — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі, сторони булінгу; прояви у поведінці дітей, які вказують, що в закладі освіти є булінг; конкретні ознаки булінгу. Порядок 1 містить вказівки для учасників освітнього процесу, які помітили випадки булінгу. Спостерігачі чи сторони булінгу мають повідомити керівника закладу. Своєю чергою, керівник має: повідомити поліцію та батьків кривдника та потерпілого, службу у справах дітей, центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; за потреби викликати швидку допомогу; скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу. Порядок 1 визначає склад комісії з розгляду випадку булінгу, права та обов’язки її членів, порядок роботи комісії. Окрім того, Порядок 1 описує заходи, призначенні для запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти.

Порядок застосування заходів виховного впливу. Порядок 2 визначає, як саме застосовують виховні заходи проти булінгу в закладах освіти. Виховні заходи мають забезпечувати корекцію поведінки сторон булінгу: зокрема, виправити деструктивні реакції, знайти прийнятні для всіх способи поведінки під час спілкування. Мету, конкретні завдання, зміст, методи та форми заходів виховного впливу визначає комісія з розгляду випадків булінгу.  Окрім того, Порядок 2 визначає, як практичний психолог та соціальний педагог (якщо він є) закладу освіти мають здійснювати психологічний та соціально-педагогічний супровід виховних заходів.