Одним з методів оцінки якості дошкільної освіти був моніторинг, що
дозволило відстежити як відхилення від державних стандартів, так і рівень
задоволення освітніх потреб. Протягом року ретельно збиралися та
об’єктивно оброблялися інформації моніторингу кожної дитини всіх вікових
груп. Відповідно до результатів були зроблені висновки, що показники
засвоєння Базового компонента дошкільної освіти по ДНЗ становив: 55%
вихованців мають середній (задовільний) рівень, 32% – вище середнього
(достатній) рівень, 13% вихованців мають високий рівень виконання завдань
програми та Базового компонента дошкільної освіти. Низький рівень
засвоєння та рівень нижче середнього були відмічені у 4 дітей, причиною
такого засвоєння стало те що діти майже не відвідували ДНЗ протягом
минулого навчального року по хворобам.

Аналіз результатів показав, що старші дошкільники мають достатній
рівень розвитку пізнавальних процесів. А саме: загальне уявлення про
оточуючий світ, сформованість конкретних понять, здатність до аналізу –
синтезу, розвиток пам’яті, уваги (концентрація, обсяг, розподілення,
переключення).
Узагальнені результати психологічного обстеження дітей старшого
дошкільного віку та рівень засвоєння вихованцями знань, розвиток їх умінь і
навичок свідчать, що кількість дітей, які мають достатньо сформований
рівень розвитку пізнавальних інтересів і пізнавальної діяльності зросла на
11%, що дає підстави зробити висновок про ефективність налагодженої
системи роботи з цього напрямку. Рівень розвитку дрібної моторики
збільшився у порівнянні з попереднім роком на 6%. Результати рівня
готовності представлені в таблиці  1.

Таблиця 1. Рівень готовності дітей старшого віку до навчанні в школі

Кількісний аналіз результатів показав, що старші дошкільники мають в
основному високі показники розвитку інтелектуальної сфери. А саме:
загальне уявлення про оточуючий світ, сформованість конкретних понять,
здатність до аналізу-синтезу, розвиток пам’яті, уваги (концентрація,
розподілення, переключення), дрібної моторики, уяви.
На підставі якісного аналізу можна зробити наступні висновки:
Вихователі приділяли значну увагу розвитку пізнавальних процесів,
враховували вікові особливості дітей 5-6 річного віку, застосовували у роботі
ігри та вправи на розвиток довільної уваги, на концентрацію уваги, на
розвиток зорової та слухової пам’яті. Залишається актуальним питання
розвитку мовлення – володіння вмінням зв’язано, послідовно, зрозуміло для
оточуючих описати предмет, картинку, подію, передати хід своїх думок,
пояснити те чи інше явище, правило.

Випускники дошкільного закладу мають достатній рівень розвитку
емоційно-вольової сфери. У них переважає оптимістичне самопочуття, вони
розуміють свій емоційний стан, адекватно реагують на різні життєві ситуації.
Ці якості необхідні дитині для швидкої адаптації у школі. Учбова мотивація у
старших дошкільників висока, у дітей сформовані зачатки рефлексії, вони
впевнені у своїх можливостях. Не готових до шкільного навчання не
виявлено. Цьому сприяла систематична робота з дітьми з формування у них
шкільної мотивації, підвищення самооцінки та працездатності, рівня
самостійності та самоконтролю; робота з педагогами (консультації,
практичні семінари та тренінги), спрямовані на надання педагогам
конкретних знань та навичок в роботі з дошкільниками по підвищенню
мотивації, а також робота з батьками (робота клубу «Молодих батьків»),
спрямована на ознайомлення батьків з методами визначення дошкільної
зрілості дітей та засобами її формування; обговорення можливих труднощів
шкільного навчання та спільний пошук методів їх попередження.