В умовах освітньої реформи “Нова українська школа”, що здійснюється Міністерством освіти і науки України,

важливим  завданням є забезпечення наступності між ланками освіти.           Гармонійний розвиток  особистості дитини у період дошкільного дитинства та старту шкільного життя – основа подальшого її успіху в умовах безперервної  освіти впродовж дорослого життя.

Підготовка до школи – основна тема для батьків і вихователів старших дошкільнят. Багато років побутує низка упереджень щодо підготовки дітей до школи.

Упередження перше. Майбутньому школяреві слід якомога раніше відмовитися від гри

Примусове обмеження ігрової діяльності дітей (навіть молодших школярів) є небезпечним посяганням на їхні природні потреби, що негативно позначається на розвитку їхніх почуттів, уяви, мислення та гальмує процес соціалізації.

Гра для дитини  – важливий інструмент пізнання природного та соціального світу.

       Упередження друге. Перед школою обов’язково слід навчити дитину читати (задля реалізації цього завдання батьки починають шукати навчальні заклади, додаткові заняття, де малят за шкільними «лекалами» навчають читати склади і слова).

Проте нагадуємо: шлях до формування читача починається ще в ранньому дитинстві. Це відбувається в процесі слухання колискових, казок, віршів, потішок, розглядання книжок, імітування процесу читання.

Свідомий читач виростає з уважного, вдумливого, чутливого слухача. Тому, шановні дорослі, намагайтеся систематично читати дітям, даруючи їм і собі хвилини спільного переживання та осмислення літературних творів.

      Упередження третє. Перед вступом до школи діти вже мають уміти писати      

Непідготовленість до письма (недостатній розвиток дрібної моторики, зорового сприйняття, уваги) може стати причиною виникнення в першому класі негативного ставлення до навчання, тривожності, невпевненості у власних діях, графічної скутості (написання графічних елементів нераціональним способом).  Оnже, рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до шкільного  навчання.

Упередження четверте. Рухова активність (непосидючість) шкодить успішному навчанню в школі.

Надмірні інтелектуальні навантаження без достатньої рухової активності мають негативні наслідки для біологічного дозрівання структур головного мозку дитини, підвищують кров’яний  тиск, розбалансовують газообмін у нервових тканинах, викликаючи мікрогіпоксії.  Обмеження рухової активності дошкільника є моральним злочином проти його фізичного і психічного здоров’я.

Упередження п’яте . Розвиток емоційно – почуттєвої сфери не відіграє значущої ролі у підготовці до школи.

        Емоційно почуттєва сфера дошкільників є визначальною для їх успішної соціалізації та взаємодії з навколишнім світом. Тобто заняття мають не так «навчати», як, насамперед, виховувати за допомогою позитивних емоцій, що трансформуються у позитивні почуття.

        Отже, важливо, щоб дитина була підготовлена до засвоєння нових знань (мала розвинені почуття, мислення, увагу), набуття спеціальних навичок (зокрема й письма), а не була змушена випрявляти неправильно сформовані раніше знання та навички.