Перше – це навчити малюка розрізняти і називати свої почуття. Дитина повинна усвідомлювати, що вона відчуває в даний момент. Страх, образу, біль, злість або щось інше. Це допомагає знизити накал емоцій і зняти відчуття паніки. Вчіть дитину і вчіться цього самі. З незвички це не так-то просто.

Друга корисна навичка – це вміння висловлювати свої почуття. Тобто якщо злишся, потрібно сказати про це, можна потопати ногами, стиснути кулаки. Якщо прикро, можна заплакати. Коли страшно, можна за маму сховатися, взяти її за руку.

Третє непогане вміння – перемикатися на щось приємне. Якщо стресова ситуація затягнулася – знайдіть те, що може відволікти дитину. Це може бути гра, прогулянка в лісі, катання на атракціонах, якісь солодощі, спів. Разом з дитиною пошукайте такі відволікаючі моменти і активно використовуйте їх, коли потрібно переключитися.

Четверте – це вміння просити про допомогу. Якщо дитина не справляється сама зі стресовою ситуацією, дуже важливо, щоб вона вміла попросити кого-небудь про допомогу. Якщо вона загубилася в торговому центрі – може попросити когось із дорослих допомогти, якщо навалилося багато завдань в школі – можна підключити батьків, якщо просто дуже страшно йти до лікаря – прохання піти разом з нею дозволить відчувати підтримку і допомагає впоратися зі стресом.

П’ятий навик – здатність не зависати в емоціях, а спрямовувати енергію на дію. Як тільки виникла стресова ситуація, ви допомагаєте дитині усвідомити і висловити свої почуття. А потім разом з ним шукаєте шляхи виходу з цієї ситуації. Що нам потрібно зробити, щоб ця ситуація не була такою важкою? Виділяєте кілька кроків і починаєте втілювати.

Шосте – вміння розставляти пріоритети. Якщо стресова ситуація затягнулася і посилюється все новими і новими складнощами, то необхідно навчити дитину розставляти пріоритети. Якщо багато завдань в школі, плюс ще гуртки та секції, плюс сварка з найкращим другом, та ще й до бабусі обіцяв поїхати на вихідні, то стрес буде наростати як снігова куля. Вчимо дитину говорити: «Стоп!» А далі розставляти завдання за ступенем важливості і невідкладності. Тому що встигнути відразу все неможливо, і цей навик неодноразово стане в нагоді в дорослому житті.

Сьоме – програвати стресові ситуації заздалегідь. Якщо ви знаєте, що дитині доведеться зіткнутися зі стресом при поході до зубного, при адаптації в садку або школі. Такі ситуації добре б програвати заздалегідь. Разом з дитиною придумайте гру, в якій буде така ситуація, експериментуйте з варіантами поведінки, промовляйте почуття, які відчувають герої гри, запитаєте дитини, як можна допомогти героям впоратися з такою ситуацією. Все це зробить складну ситуацію не такою лякаючою, так як в грі дитина вже отримує навик подолання стресу в таких моментах.

Всі ці способи добре б опанувати і дорослим, так як складно навчити дитину тому, чого не вмієш сам. А мистецтво справлятися зі стресом додає нам впевненості в собі!