Консультація на тему:
« Театралізована діяльність як засіб розвитку мовленнєвої компетентності»
Підготувала:
Вихователь Дяденко В,Л.
У Базовому компоненті дошкільної освіти зазначено, що метою діяльності дошкільного закладу є забезпечення гармонійного розвитку кожної дитини, створення сприятливих умов для її становлення та творчої самореалізації. Одним із ефективних засобів педагогічного впливу на розвиток творчості та розвиток мовлення дошкільника названо театралізовану діяльність.
Театралізована діяльність спрямована на цілісний розвиток особистості дитини, її розкріпачення, самостійну творчість розвиток провідних психічних процесів, сприяє самопізнанню і самовираженню, допомогає усвідомленню почуття задоволення, радості, успішності. Якщо створити умови для її розвитку, в дитини неодмінно відкриваються здібності, закладені в ній природою.
Театралізована діяльність є перспективним напрямом, одним із ефективних засобів розвитку мовленнєвих здібностей дітей. Одним із продуктивних напрямів роботи з розвитку мовленнєвої компетентності дитини визнано використання театралізованих ігор з творчим та інтелектуальним навантаженням. І це не випадково, адже саме театралізована гра є провідним видом мовленнєвої діяльності. Сучасні дослідники, педагоги вважають, що можливості театралізованих ігор впливають на різні сфери розвитку. Софія Русова одна із перших систематизувала різні види театралізованої діяльності і вважала, що вони «мають характер вправи навчання мові». Щодо мовлення:
- під час театралізованої діяльності, діти не лише ознайомлюються з навколишнім світом, а вміло поставлені педагогом питання спонукають дошкільників думати, аналізувати, робити висновки та узагальнення.
Зміст театралізованої діяльності спрямований на розв’язання завдань з усіх напрямків мовленнєвого розвитку дітей, а саме:
- формування навичок зв’язного мовлення;
- активізація та поповнення словникового запасу;
- виховання звукової культури мовлення;
- формування монологічного та діалогічного мовлення
Діти отримують зразки правильного, красивого, емоційно-забарвленого зв’язного мовлення, вживають різні типи зв’язних висловлювань для вирішення конкретних ігрових мовленнєвих ситуацій (міркування, пояснення, відтворення діалогів), Мовлення стає зрозумілим, виразним, граматично оформленим. У процесі підготовки та показу вистави в дітей розвивається зв’язне мовлення, яке має емоційно забарвлений характер та передбачає широке вживання вербальних та невербальних засобів виразності. Виконуючи роль, дитина зрозуміло, чітко промовляє текст, вчіться літературному мовленню, покращується діалогічне мовлення, його граматична будова.
Театралізована діяльність використовується в освітньому процесі як окрема форма роботи з дітьми, чи як елемент заняття, розваги, свята.
Добре мати у групах театр на фланелеграфі, театр ляльок, театр на лопатках, театр рукавичок, щоб вони були розташовані у доступних зонах для дітей для вільного користування.
Педагогам необхідно пам’ятати , що використовуючи театралізовані ігри у своїй роботі слід дотримуватися основних методичних вимог:
- змістовність і різноманітність тематики;
- активізація дітей на всіх етапах підготовки та проведення театралізованих ігор;
- співпраця дітей з однолітками та дорослими.
Розглянемо, наприклад, суть прийому «Діалог», він полягає у спільному пошуку окремими групами необхідного рішення, при цьому розвивається як монологічне так і діалогічне мовлення. Важливу роль у цьому плані відіграють впровадження «ситуативних діалогів» що є важливою часткою роботи вихователя з мовленнєвого розвитку дитини, адже вони формують власну думку, вчить ставити запитання і знаходити відповідь.
Ситуація «Давай дружити». Дітям пропонується казка, з якої вони можуть собі обрати ролі казкових персонажів. Діалоги яких вони зможуть самостійно розіграти. Вихователям необхідно забов’язати акторів вжити деякі з поданих слів, звернувши увагу на їхню правильну вимову. Не слід забувати, що з метою розвитку творчих здібностей та зв’язного мовлення вихованців, необхідно на заняттях запроваджувати креативні підходи, методи та прийоми. Серед зазначених методів маємо:
- ритмопластика – оздоровчий вид гімнастики, у ході якої задіюються різні групи м’язів, розвивається почуття ритму, тренується пам’ять і уважність Вона містить у собі елементи гімнастики і хореографії.
- метод емпатії(перевтілення) – переказ від імені героя, придумування минулого або майбутнього героям казок.
Оскільки описані методи допомагають дитині розслабитися, зокрема психологічно, доцільніше їх використовувати на заняттях з художньої літератури.
Отже, театральна гра має великий вплив на мовленнєвий розвиток дитини, стимулює активну мову за рахунок розширення словникового запасу, вдосконалює артикуляційний апарат. Дитина засвоює багатство рідної мови. Використовуючи виразні засоби і інтонації, що відповідають характеру героїв і їх вчинків. Театралізовані ігри сприяють засвоєнню допоміжних елементів мовного спілкування: міміку, жести, позу.
Тому, чітко спланована робота не тільки в процесі щоденного спілкування, але і в процесі спеціально організованого навчання сприяє ефективному вирішенню одного з головних завдань дошкільної освіти на сучасному етапі – набуття мовленнєвої компетенції дитиною, здатною засвоїти інтегроване вміння влучно та доречно спілкуватись рідною мовою в різних життєвих ситуаціях.
Розвиток мовлення це не лише збагачення словника, формування звукової граматичної культури та вдосконалення зв’язного мовлення. Насамперед, це – розвиток вміння спілкуватися.
Тому ми, педагоги закладу дошкільної освіти, навчаємо дітей робити повідомлення, пояснювати, переконувати, доповнювати, надихати дискутувати, слухати інших, користуватися вербальними та невербальними засобами виразності на чолі яких стоїть театралізована ігрова діяльність.